122.    Дослідження аудитором оцінки управлінським персоналом здатності суб’єкта господарювання до безперервної діяльності.

МСА 570 «Безперервність»

Мета цього МСА полягає у встановленні положень і наданні рекомендацій щодо обов’язків аудитора при аудиторській перевірці фінансових звітів стосовно застосування при підготовці фінансових звітів припущення про безперервність діяльності підприємства, зокрема, стосовно розгляду оцінки управлінського персоналу здатності суб’єкта господарювання продовжувати безперервнудіяльність.

Припущення про безперервність діяльності підприємства є основним принципом підготовки фінансових звітів. На підставі припущення про безперервність діяльності підприємство, як правило, розглядається як таке, що продовжуватиме свою діяльність в майбутньому й не має ні наміру, ні потреби ліквідуватися, припиняти діяльність або шукати захисту від кредиторів згідно з законами або нормативними актами. Відповідним чином обліковуються активи і зобов'язання, ґрунтуючись на тому, що суб'єкт господарювання зможе продати свої активи і погасити свої зобов'язання, продовжуючи звичайну діяльність.

Деякі концептуальні основи фінансової звітності містять чітко виражену вимогу1 до управлінського персоналу щодо здійснення ним спеціального оцінювання здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, а також містять стандарти щодо розгляду та розкриття інформації в зв'язку зі здійсненням своєї діяльності на безперервній основі. Наприклад, Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 (переглянутий в 1997 р.) " Подання фінансових звітів" вимагає, щоб управлінський персонал здійснював оцінку здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі2.

Якщо суб'єкт господарювання в минулому мав прибуткові операції та відкритий доступ до фінансових ресурсів, управлінський персонал може здійснити таку оцінку без детального аналізу.

В параграфах 23 і 24 МСБО 1 «Подання фінансових звітів» зазначається: "Складаючи фінансові звіти, управлінський персонал повинен оцінювати здатність суб' єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Фінансові звіти слід складати на основі принципу безперервності, якщо тільки управлінський персонал не має намірів ліквідувати підприємство чи припинити діяльність або не має реальної альтернативи щодо таких заходів. Якщо, здійснюючи оцінку, управлінський персонал знає про суттєві невизначеності, пов' язані з подіями чи умовами які можуть викликати значні сумніви щодо здатності підприємства продовжувати діяльність на безперервній основі, такі невизначеності слід розкривати. Якщо фінансові звіти не складаються на основі припущення про безперервність, цей факт слід розкрити разом з основою застосованою для складання фінансових звітів, і з причинами, з яких підприємство не вважається безперервно діючим.

Оцінюючи доречність припущення про безперервність діяльності управлінський персонал бере до уваги всю наявну інформацію щодо близького майбутнього (але не обмежуючись ним) - принаймні 12 місяців з дати балансу. В кожному випадку ступінь розгляду залежить від конкретних фактів. Якщо підприємство в минулому мало прибуткові операції і відкритий доступ до фінансових ресурсів можна без детального аналізу дійти висновку про доречність безперервності як облікової основи. В інших випадках управлінський персонал, перш ніж впевнитись у доречності застосування припущення безперервності, має розглядати ряд чинників, які впливають на поточну та очікувану прибутковість, графіки сплати боргів і потенційні джерела відновлюваного фінансування.

Аудитор повинен проаналізувати оцінку управлінським персоналом здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

Аудитор повинен розглянути той же період, що його використовував управлінський персонал при оцінюванні відповідно до концептуальної . основи фінансової звітності. Якщо оцінка управлінського персоналу, щодо здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, охоплює менше дванадцяти місяців з дати складання балансу,  то  аудитор  повинен  звернутися  до  управлінського персоналу з проханням збільшити період оцінювання до дванадцяти місяців з дати складання балансу.

Оцінка управлінським персоналом здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі є ключовою частиною розгляду аудитором припущення про безперервність діяльності підприємства. Як зазначено в параграфі 7, більшість концептуальних основ фінансової звітності, які вимагають чіткої оцінки управлінського персоналу, зазначають період, за який управлінський персонал повинен враховувати всю наявну інформацію4.

Аналізуючи оцінку управлінським персоналом, аудитор розглядає процес оцінювання припущення, і плани управлінського персоналу щодо майбутніх дій. Аудитор розглядає, чи враховувалася під час оцінювання вся відповідна інформація, про яку стало відомо аудиторові в результаті здійснення аудиторських процедур.

Як зазначалося в параграфі 6, якщо підприємство в минулому мало прибуткові операції й відкритий доступ до фінансових ресурсів, управлінський персонал може здійснити оцінку без детального аналізу. За таких обставин аудитор робить висновки про відповідність такої оцінки, як правило, без проведення детальних процедур. Якщо аудитор виявить події чи обставини, які можуть стати підставою для значних сумнівів в здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, аудитор виконує додаткові аудиторські процедури, аналогічні описаним в параграфі 26.